В Україні новий виток захоплення караоке. Щоб не зганьбитися, співаки-аматори беруть уроки з вокалу, а в караоке-барах співають не тільки під фонограму, але і під «живу» музику

«Шансон, звичайно, співають, але в основному старше покоління. Все-таки на першому місці у вокальному репертуарі закладів - англомовна і російська попса, а також пісні з радянських кінофільмів », - зауважує відвідувачка караоке-закладів з трирічним стажем Ірина Семенюта. За її спостереженнями, на вихідних вільних місць для вокальних розваг не знайти. Зате через зростання конкуренції столичні клуби приділяють більше уваги сервісу. У журі турнірів запрошують телеведучих, та й самі учасники, щоб виділитися, придумують для своїх виступів костюми і хореографію.

Чергова хвиля захоплення співом для душі накрила Україну з запізненням: у Москві караоке-заклади на кшталт знаменитого «Джельсоміно cafe» давно стали місцем паломництва самодіяльних вокалістів.

З вокалом по життю

«У звичайних нічних клубах клієнтам доводиться веселитися під музику, яку ставить діджей, а наша аудиторія - повноцінний господар свого відпочинку», - пояснює популярність вокальних вечірок Павло Когацько, керуючий київською караоке-баром «Годзілла». У лютому тут презентували новий формат. По четвергах відвідувачам пропонують заспівати улюблену пісню не під фонограму, а під акомпанемент живої групи. За словами керуючого, потренувати голосові зв'язки в караоке-бар заходять і вітчизняні артисти, але замість власного репертуару найчастіше вибирають хіти колег. За мікрофон беруться як жінки, так і чоловіки у віці від 25 до 40 років. До того ж регулярно надходять замовлення на корпоративні вечірки. Як запевняє пан Когацько, соромитися вокальних даних безглуздо. Якщо є нездоланне бажання співати, завжди можна звернутися до репетитора. У «Годзіллі», наприклад, індивідуальне заняття з професійним співаком виллється в 200 грн.

Учитель співу. Композитор і викладач Тимур Усманов (ліворуч) дізнається про нові Кароке-клубах від своїх учнів, але сам подібні заклади не відвідує.

Викладач вокалу і автор музики для дітей Тимур Усманов уже більше півроку дає такі уроки. З проханням навчити співати до нього звернулося близько десятка людей. «Ажіотаж мене спочатку дивував. Загалом-то, якщо дуже любиш співати, можна займатися цим удома, - ділиться педагог. - А потім я зрозумів, що це спроба вхопити за хвіст свою мрію, адже більшість у дитинстві хотів стати артистами і рок-музикантами, а не банкірами і менеджерами ». З досвіду пана Усманова, непідготовленому виконавцю легше даються радянські шлягери, наприклад, групи «Браво», а більше всього часу йому довелося витратити на репетицію пісень «бітлів». Сам викладач караоке-клуби намагається не відвідувати, пояснюючи це тим, що тамтешній вокал надто сильне випробування для професійного слуху.

Красиво співати не заборониш

Зробіть голосніше. Керуючий столичним караоке-баром «Годзілла» Павло Когацько завдяки роботі перестав соромитися своїх вокальних даних.

«У мене в основному запитують збірники російської попси, композиції з кіно і мультфільмів, рідше українські народні пісні», - ділиться спостереженнями Іван, продавець на київському книжковому ринку «Петрівка». Він запевняє, що караоке на DVD - ходовий товар, хоча, звичайно, поступається дискам «Comedy-Club» і серіалу «Доктор Хаус». Купівля караоке-дисків - не єдиний вихід для любителів поповнити свою домашню колекцію. В українському інтернеті вже з'явилися першопрохідці, які пропонують караоке-забави не відходячи від комп'ютера. Перший такий сайт «Співаймо» навіть проводить щотижневий конкурс. Для цього крім запису вокалу потрібно відправити SMS вартістю 2 грн. Не розголошуючи відомостей про відвідуваність сайту, один з авторів проекту вважає цей бізнес перспективним. Від коментарів з приводу дотримання авторських прав виконавців відмовляється, пояснюючи це тим, що будь-який інтернет-проект так чи інакше їх порушує.

Обіцяє чи підвищений інтерес українців до караоке додатковий прибуток вітчизняним артистам, поки сказати складно. На думку генпродюсера телеканалу ОТV Володимира Орлова, за останні три роки ситуація покращилася. Рекордингові компанії уважно відстежують великі інтернет-проекти. Змушені платити роялті караоке-бари та вокальні ресторани. За підрахунками пана Орлова, в залежності від розкрученості артиста фонограми для караоке, рингтони тощо приносять йому від 5 до 100 тис. грн. за квартал.

Примітно, що на Заході ідею караоке вперше успішно підхопили таксисти. З деяких пір прокотитися з піснею можна в Нью-Йорку, Амстердамі, Гельсінкі. Нещодавно співаючий мікроавтобус з'явився у Мюнхені. Два роки тому подібну послугу пропонували і в Дніпропетровську. Таксист Олександр Гриценко кріпив на підголівник водійського сидіння портативний DVD-програвач з телеекраном і пропонував пасажиру заспівати улюблену композицію.