Завиває віхола, крутиться під стріхами, Шаленіє, біситься, що не видно й місяця... Ніби хоче силою не пустить до милої, Милої Маріченьки в новорічну ніченьку!
Рік новий не гається, швидко наближається, Бо йому негодонька - забавка, пригодонька! Як же мені встигнути, наче оком мигнути, Швидше до Маріченьки в новорічну ніченьку!
Нічка новорічная на землі царює, Чудеса казковії щедро нам дарує, На щасливе майбуття додає надії І пробуджує в думках найсолодші мрії! В нічку новорічную що хто загадає - Те завжди і станеться, те завжди й буває! Поєднаються серця, світ побачать діти, Буде пісня, буде хліб, буде краще жити!
Запряжу метелицю - хай низенько стелиться, Осідлаю віхолу - та й помчу з потіхою, Щоби до полуночі з перстником-даруночком Вспіти до Маріченьки в новорічну ніченьку!